Співають коники у житі,
А жито мріє на ланах.
Отак би в світі жити й жити,
Аби лиш хліб у хаті пах.
Аби лиш хліб… А як немає?
Тоді немає і життя.
Народ мій ціну крихті знає –
Він повернувся з небуття.
Він повернувся знов ростити
Дітей своїх і сіяти хліби.
Він повернувся жити, жити, жити.
І пам'ять про минуле берегти.